проучати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
ПРОУЧИВАТЬ — или проучать, проучить что, протвердить, повторить, читая, или твердя на память. | кого, карать, наказать, уча, давая ума. Я тебя, неуча проучу! Проучил подрядчик казну на торгах, проучила и казна подрядчика на уплате! Нужда проучит. Чужая… … Толковый словарь Даля
проучить — проучить, проучу, проучим, проучишь, проучите, проучит, проучат, проуча, проучил, проучила, проучило, проучили, проучи, проучите, проучивший, проучившая, проучившее, проучившие, проучившего, проучившей, проучившего, проучивших, проучившему,… … Формы слов
проучиться — проучиться, проучусь, проучимся, проучишься, проучитесь, проучится, проучатся, проучась, проучился, проучилась, проучилось, проучились, проучись, проучитесь, проучившийся, проучившаяся, проучившееся, проучившиеся, проучившегося, проучившейся,… … Формы слов
проучувати — ую, уєш і провча/ти і рідко проуча/ти, а/ю, а/єш, недок., провчи/ти, чу/, чи/ш і рідко проучи/ти, учу/, у/чиш, док., перех. 1) розм.Карати когось, щоб не допустити повторення його проступків, небажаних учинків, дій. 2) тільки док. Учити якийсь… … Український тлумачний словник